Довго я вагалась перед публікуванням фото року, так ніби пізніше зміняться кандидати чи буде легше з них вибрати фінальну 13-ку. Але треба все ж таки це зробити, поки минулий рік ще не дуже далеко позаду, і поки ще свіжі в пам'яті історії створення цих дорогих мені фотографій.
1. Того чарівного листопадового вечора моєю метою була інша точка зйомки, звідки я сфотографувала захід сонця. А цей кадр я зробила на зворотньому шляху, і неочікувано для мене він вийшов таким мальовничим! Я не розглядала цей ракурс як цікавий варіант, більше дивилась на пагорби навколо міста. Яке щастя, що я випадково опинилась там в цю ідеальну мить, коли магія вечірнього світла розкрила всю красу Локета і вона віддзеркалилась у непорушній осінній воді...
3. Вечірня зимова Прага. Під час тієї поїздки я практично не фотографувала вдень через нудну сіру погоду, зате відривалась по вечорам - з підсвіткою пам'яток, ліхтарями і фарами проїжджаючих машин. Я відкрила для себе декілька дуже фотогенічних локацій, де чомусь ніколи раніше не бувала. Моє любе місто не перестає мене приємно дивувати :)
7. Це теж фото з історією, романтичною. 15-го лютого ми поверталися з Праги, зі свіжими тату. Всю дорогу з аеропорту я дивилась на яскраві хмаринки, і ближче до зупинки сказала чоловікові: як шкода, що треба йти на урок шведської, замість того, щоб помилуватись заходом сонця (а сонце в зимовому Стокгольмі - це рідкість). А він каже - давай прогуляємо урок! І ми пішли на нашу улюблену виглідку, по дорозі придбавши великі бутерброди. Це відчувалось як продовження дня закоханих :)
8. Одне з небагатьох фото року, зроблених вдень :)
Маючи вільний день в Празі, я поїхала в Карлштейн, щоб розвідати нові оглядові точки. Тільки-но починалась весна, з мінливим сонцем і теплом, з набухшими бруньками і співом пташок. Я знайшла галявину в лісі, звідки було видно замок і, доки заточила бутерброд і просушила кофту, набігли фактурні хмари. В результаті вийшло таке HDR фото.
Я ціную незвичні ракурси, особливо знайдені з зусиллями - такі знімки мають оригінальність і власну історію, і відсутність зеленого листя для мене теж перевага ;)
9. Щоб зробити цей кадр, ми довго довго йшли за межі міста, по узбіччю дороги, по грязюці весняних полів. Я знала, що звідти має бути гарний вид на Каркассон, але з цією страшною грозовою хмарою і сонячною підсвіткою нам просто шикарно пощастило!
10. Мій улюблений час у Стокгольмі - білі ночі. Ця фотографія була зроблена десь о другій годині. Хоча б одну ніч в червні ми гуляємо по місту - такому безлюдному, таємничому і свіжому. Самий фотогенічний час для архітектури - blue hour - триває декілька годин, небо на півночі залишається світлим всю ніч. На цьому фото - центральна площа старого міста, що зазвичай заповнена натовпами людей:
11. Одного вечора в Гданську я гуляла насамоті зі штативом, чекаючи на сестру. Романтика старого міста в жовтому світлі ліхтарів, розмиті силуети перехожих, блукання незнайомими вулицями... Треба написати публікацію про цю подорож!
12. Погожий вечір в Празі + нова оглядова точка = фото року! Це панорама з трьох HDR фотографій. Я не була впевнена, що вдало зберу це докупи, але було так гарно, що я просто знімала без перестанку!
13. Ще один blue hour в ще одному старому місті. На півгодини раніше все небо палало рожево-жовтогарячими барвами, а ми лиш безпомічно дивились на це, поселяючись в готель та оформлюючи аренду авта. Коли прибігли на міст з гарним видом, феєрія вже скінчилась, залишивши нам ледь жевріюче небо та світло ліхтарів. Це був тільки початок облому, бо наступні два дні, які ми провели в Кадані, тримався туман з дощем. Таким чином, це фото залишилось найгарнішим моментом цієї невдалої історії, і набуло для мене більшої цінності.
1. Того чарівного листопадового вечора моєю метою була інша точка зйомки, звідки я сфотографувала захід сонця. А цей кадр я зробила на зворотньому шляху, і неочікувано для мене він вийшов таким мальовничим! Я не розглядала цей ракурс як цікавий варіант, більше дивилась на пагорби навколо міста. Яке щастя, що я випадково опинилась там в цю ідеальну мить, коли магія вечірнього світла розкрила всю красу Локета і вона віддзеркалилась у непорушній осінній воді...
2. Цю фотографію я вважала найкращим кадром року аж до листопаду ;) Знову вечірнє старе місто над річкою, тільки навесні і у Франції. На цю точку я бігла йшла цілеспрямовано, одразу після прибуття, щоб застати останнє світло і кольори заходу сонця. І не дарма ж поспішала!
3. Вечірня зимова Прага. Під час тієї поїздки я практично не фотографувала вдень через нудну сіру погоду, зате відривалась по вечорам - з підсвіткою пам'яток, ліхтарями і фарами проїжджаючих машин. Я відкрила для себе декілька дуже фотогенічних локацій, де чомусь ніколи раніше не бувала. Моє любе місто не перестає мене приємно дивувати :)
4. Розбавимо старі міста північною природою!
У 2013 році фото північного сяйва очолило мою збірку, але тільки через саму наявність явища в кадрі - жодної художньої цінності фото не становило. З тих пір я багато думала і читала про нічну зйомку, щоб наступного разу бути підготованою. У мене з'явилась мрія зробити гарну фотографію північного сяйва. Чотири роки потому ця мрія здійснилася:
5. Ніби звичайний пейзаж, але в ньому закарбовані щасливі миті життя. Коли піднімаєшся на скелі, які затуляють вид, щоб зробити фото, і дивуєшся як приємно вгрузають ноги в м'який мох. Дивишся під ноги - а там чарівний міні-сад з квітучого вересу, червоних листочків, зелених стеблинок, білого моху, сірого каміння і пташиних пір'їн. Стоїш на вершині і дивишся як гори підпирають хмари, сонце відблискує в далекому морі, пасма дощу лоскочуть обрій, в той час як вологий вітер обвіває твоє обличчя...
6. Ще одна норвезька фотка. Дзеркальний світанок.
На окремий допис заслуговує новий для нас формат подорожей - автомобільні. Можливість обирати час і місце - це дуже цінно. Одного ранку, доки сходило сонце, ми встигли заїхати в три мальовничих села, а також познімати пейзажі між ними.
7. Це теж фото з історією, романтичною. 15-го лютого ми поверталися з Праги, зі свіжими тату. Всю дорогу з аеропорту я дивилась на яскраві хмаринки, і ближче до зупинки сказала чоловікові: як шкода, що треба йти на урок шведської, замість того, щоб помилуватись заходом сонця (а сонце в зимовому Стокгольмі - це рідкість). А він каже - давай прогуляємо урок! І ми пішли на нашу улюблену виглідку, по дорозі придбавши великі бутерброди. Це відчувалось як продовження дня закоханих :)
8. Одне з небагатьох фото року, зроблених вдень :)
Маючи вільний день в Празі, я поїхала в Карлштейн, щоб розвідати нові оглядові точки. Тільки-но починалась весна, з мінливим сонцем і теплом, з набухшими бруньками і співом пташок. Я знайшла галявину в лісі, звідки було видно замок і, доки заточила бутерброд і просушила кофту, набігли фактурні хмари. В результаті вийшло таке HDR фото.
Я ціную незвичні ракурси, особливо знайдені з зусиллями - такі знімки мають оригінальність і власну історію, і відсутність зеленого листя для мене теж перевага ;)
9. Щоб зробити цей кадр, ми довго довго йшли за межі міста, по узбіччю дороги, по грязюці весняних полів. Я знала, що звідти має бути гарний вид на Каркассон, але з цією страшною грозовою хмарою і сонячною підсвіткою нам просто шикарно пощастило!
10. Мій улюблений час у Стокгольмі - білі ночі. Ця фотографія була зроблена десь о другій годині. Хоча б одну ніч в червні ми гуляємо по місту - такому безлюдному, таємничому і свіжому. Самий фотогенічний час для архітектури - blue hour - триває декілька годин, небо на півночі залишається світлим всю ніч. На цьому фото - центральна площа старого міста, що зазвичай заповнена натовпами людей:
11. Одного вечора в Гданську я гуляла насамоті зі штативом, чекаючи на сестру. Романтика старого міста в жовтому світлі ліхтарів, розмиті силуети перехожих, блукання незнайомими вулицями... Треба написати публікацію про цю подорож!
12. Погожий вечір в Празі + нова оглядова точка = фото року! Це панорама з трьох HDR фотографій. Я не була впевнена, що вдало зберу це докупи, але було так гарно, що я просто знімала без перестанку!
13. Ще один blue hour в ще одному старому місті. На півгодини раніше все небо палало рожево-жовтогарячими барвами, а ми лиш безпомічно дивились на це, поселяючись в готель та оформлюючи аренду авта. Коли прибігли на міст з гарним видом, феєрія вже скінчилась, залишивши нам ледь жевріюче небо та світло ліхтарів. Це був тільки початок облому, бо наступні два дні, які ми провели в Кадані, тримався туман з дощем. Таким чином, це фото залишилось найгарнішим моментом цієї невдалої історії, і набуло для мене більшої цінності.
Ось такий фото-рік вийшов. Ще не знаю, чого очікувати від наступного, але там точно буде зміна кута зору ;)
Всі мої улюблені знімки 2017 - в цьому альбомі.
Коментарі
Дописати коментар