Христя запропонувала своїм читачам поділитись дитячими мріями і отримати за це гарну віденську листівку! Я вирішила підтримати ініціативу цікавої людини, і стала згадувати, про що ж мріяла в дитинстві... Це виявилось не так легко - цілий день я занурювалась у спогади, і тільки пізно ввечері написала чернетку з 10-ти мрій :) Я ж точно знаю, що була (та й залишаюсь) мрійницею, але згадати щось конкретне було важко; ще я шукала щось більше, ніж "Катя-балерина!" крейдою на асфальті, щось таке, з щирої і наївної душі, щось справжнє... Згадати дитинство мені допомогло читання чужих дитячих мрій :) Отже, я мріяла...
Життя - це фігня, яка відбувається