Байдужий блог

Отже, черговий рік добігає кінця. Що про нього можна сказати? Він був хорошим. Я виходила з зони комфорту і досягала поставлених цілей, я подорожувала і фотографувала, працювала і спілкувалась з людьми. Було багато щасливих днів. І, підбиваючи підсумки цього року, я сповнена оптимізму.  Ще рік тому я зрозуміла, що непогано перезавантажуюсь на природі, і вирішила частіше вибиратись в ліс. Я знайшла список природних резерватів лену (області), відмітила їх на карті та стала їздити проставляти галочки. За рік я відвідала 32 з більш ніж 300 резерватів у Стокгольмському лені. Продовжуючи тему списків, я поставила собі за мету відвідати усі національні парки (поки 4 з 30) та пам'ятки ЮНЕСКО (6 з 15) у Швеції. Окрім природи я поповнюю енергію в подорожах, тому цього року старалась їздити кудись хоча б раз на місяць. Не важливо, чи в іншу країну, чи в інший регіон Швеції, головне - мінімум на дві ночі. Восени я почала ходити до церкви. Спершу на органні концерти, а потім і на звичайні богос

 Минулий рік вийшов найскладнішим в плані фотографії, відколи я почала робити підбірки своїх кращих знімків. Знадобився деякий час, щоб звикнути до нової реальності без подорожей і знайти мотивацію брати камеру до рук. Хоча одну подорож я собі таки влаштувала, правда в межах Швеції, та й вона надзвичайно мене надихнула. Я почала звертати увагу на доступні пам'ятки й відкрила для себе багато цікавого навколо. Тепер карантин сприймається не лише як обмеження, а і як нагода дослідити найближчі локації з точки зору туриста-фотографа. Ось, наприклад, це фото я зробила в десяти хвилинах від дому: Ще я знайшла старий вітряк на скелях над озером, в оточенні лісів та полів на околиці Стокгольма. Це просто райське місце для фотопрогулянки! А тепер фотографії з подорожі до Кальмара , чарівного старого міста на півдні Швеції. Ці два кадри зроблені з різницею у пів години. Я не змогла вибрати, який з них кращий, тож до збірки потрапляють обидва: Той же замок, але іншого вечора. Скажений вітер г

Для багатьох людей 2020 рік пройшов під знаком карантину і став найгіршим за останній час. У мене ж, на тлі того пиздецю, що відбувався минулої осені/зими, цей рік вийшов доволі непоганим. Єдиним недоліком стало обмеження на подорожі закордон, більше нічого не нагадувало про пандемію, адже у Швеції не було ні локдауну, ні масочного режиму. За цей рік я налагодила базові речі для самостійного життя - роботу та житло. В січні я почала працювати прибиральницею у спортзалі в центрі Стокгольма, продовжуючи жити у великій квартирі, яку оплачував мій чоловік, хоча сам виїхав звідти ще восени. В середині літа я переїхала на віллу в тому ж районі, знімаю апартамент з окремим входом і власним маленьким подвір'ям. Досі дивуюсь як мені пощастило з новим житлом. Я знала, що жити після розставання з чоловіком стане гірше, але те, що стане краще, я й не очікувала! У квітні грянула пандемія коронавірусу, всі публічні заклади в Стокгольмі з переляку зачинились на двотижневий карантин, після чого пр