Байдужий блог

Ще один рік добігає кінця. Час підбивати підсумки і мріяти про нові досягнення! Мені завжди подобається починати з чистого аркуша. Наче малювання: коли ти підносиш пензля з фарбою до білого полотна, перед тобою відкривається безліч можливостей, трапитись може що завгодно! Але коли малюнок наближається до завершення, ти вже бачиш всі моменти, які зробив не так, і одразу хочеться почати наново, з урахуванням набутого щойно досвіду. Так приємно серед зими сидіти в мансарді, темній від снігу, що заліпив вікна, загорнувшись в м'який плед, гріти долоні кухлем запашного чаю, і думати, що коли сніг розтане, я підкорю світ!.. І нехай 2012 рік був не дуже успішним в цьому плані, але в наступному році можливо все! ...бо його ще не існує.

Рік тому я поставила собі мету - робити щонайменше по одному малюнку за місяць. Знаю, що це замало для того, хто хоче досягти успіху в малюванні, але треба хоч з чогось почати. Я брала реалістичні цифри, щоб не розчаруватись якщо не виконаю якоїсь захмарної норми, але щоб зрадіти якщо малюнків вийде більше ;)

єретичні думки, на які мене надихає Христін фотоексперимент Спершу тема про V.I.P. здалась мені нудною - ну зрозуміло ж, що найважливіші люди - це родина і друзі, банально. Можна очікувати наступну хвилю фотографій маленьких дітей, вуеее!  Але, дочитавши запропоновані питання (моя найулюбленіша частина!), все ж таки замислилась... А й справді, хто вплинув на формування моєї особистості, моїх світоглядів? Не так вже й багато таких V.I.P, враховуючи мою відлюдькуватість ;) Значить, не складно буде їх виокремити і згадати їхній вклад в мій розвиток! Отже...

Збираюсь на вихідні до Києва. Поки пакувала подарунки родичам, вигадала віршик: Що привезти вам зі Львова? Привозь світанки кольорові, Привозь нам каву запашну, І осінь, дощиком рясну.

З усієї творчості ММ є всього до двадцяти пісень, які мені справді подобаються і які я можу слухати довгий час. Серед них і "Spade" - через мелодійний приспів, який я собі іноді наспівую, коли хороший настрій :) А якось чоловік спитав мене, про що ця пісня. Текст ми знайшли, а зміст - поки що ні :) Зате посміялись, коли перекладали: гарна пляма була запозичена і тепер мій солодкий ніж заіржавіє завтра я - сповідь, що прагне бути почутою спали свій пустий дощ на мене прошепоти свій стукіт смерті так м'яко ми схиляємо коліна перед вівтарем мого его ти осушила моє серце і зробила лопату та ще є сліди мене у твоїх венах відкриті всі роти моїх лілій наче благаючи про дозу і сподіваючись гіркий спів їхніх пелюсток: "ми можемо вдарити, ти не вернешся" я - діамант, що втомився від набутих облич ми маємо втримати тінь перш ніж згасне речовина ти осушила моє серце і зробила лопату та ще є сліди мене у твоїх венах і ми казали "доки не

Пригадую, як ще влітку я бідкалась, що тека "фото-2011" досі не може похвалитись геніальними знімками... А зараз мені було важко відібрати з тієї теки лише 13 фіналістів з-поміж більше сотні фоток! Так і вийшло, що деякі світлини притягнули з собою компанію однодумців - бо я їх сприймаю серіями, що мають один настрій, один стиль, і разом передають ту атмосферу, яку я в них ціную :) Люблін: погляд з різних ракурсів на Старе Місто Весна в Кам'янці: концентрація всього, що я люблю :) Осінній пленер на лебединому озері Поки що найкрутіша моя фотка блискавки Королева-Веселка на троні з хмар Як символічно, правда? Лелека-праведник і чорні ворони смерті Три богатирі біля занедбаного костелу :) А на фронтоні - придивіться - теж сидить лелека! Заплетена хмара над Аккерманом Далі - суцільний Крим :) В 2011 році я отримала небувалу дозу Моря! Туман грається в цунамі :) Гра з хвилями і вітром Шторм!..