Байдужий блог

Останній день року, пора підбивати підсумки! Цей рік... такий насичений, що важко пригадати, що було минулої зими або навесні. Та я передбачливо записувала основні моменти. Тепер перечитую і не віриться, що це було цього року, а не минулого! Переїзд до Швеції Ми знову змінили країну. Все хочу написати окрему публікацію про те, як мені живеться у скандинавській столиці, та ніяк руки не доходять. У двох словах - тут класно! Хоч іноді я і сумую за Чехією...

Пройшло шість років з тих пір як я попрощалася з Києвом - містом, у якому я народилась та виросла. А два роки тому я зовсім залишила Україну. Тепер настав час їхати і з Чехії. Я провела тут майже два роки, вивчила мову, обросла зоною комфорту, відвідала багато замків і встигла полюбити цю чудову країну. Хочеться вірити, що я ще буду сюди повертатись, хоча б як турист. А зараз на мене чекає повернення до країни з синьо-жовтим прапором, де я не була з минулого року... І саме її столиця! Оце так поворот. Я вірю, що ця зміна буде на краще, і скоріш за все ми затримаємось там надовго. Треба тільки пережити стрес переїзду - бюрократію, перевезення речей (а ми в Брні встигли і деякими меблями обзавестись), і пошук нового житла. Як і кожна велика зміна в житті, це має плюси і мінуси. Я точно знаю, що мені буде бракувати близькості середньовічних замків, затишку маленьких історичних містечок, звичного вже формату подорожей центрально-східною Європою, і можливо навіть чеської мови. А з іншог

Цим фото-роком я дуже задоволена. В мій об'єктив потрапило багато замків і старих міст, які, крім того що гарні самі по собі, так ще й були впіймані у фотогенічних умовах - ранок, вечір, туман, пропливаючі повз лебеді... В результаті мені було важко вибрати топ-13 з півсотні улюблених кадрів, кожен з яких асоціюється з чудово проведеним днем. Скільки разів я натискала кнопку камери, дивилась на прев'юшку і захоплено казала: "фото року"?.. Та більше ніж 13 :) Але ось вони, кращі з кращих: 1. Ми пішли ввечері фоткати ліхтарі в Гьорліці, а сонце зненацька вирішило додати кольорів, та й хмари набігли факрурні! Це тривало кілька хвилин, нам пощастило якраз опинитись на улюбленій оглядовій точці. 2. О, як я бігла на цю галявину, щоб застати ранковий туман в Карлштейні! Доки внизу все було затягнуте сірою димкою, я знала, що треба поспішати, бо на замок вже світить сонце. Як я це знала, якщо замку не було видно? В якийсь момент згори яскраво виблиснули вікна (наспра