Байдужий блог

Отже, черговий рік добігає кінця. Що про нього можна сказати? Він був хорошим. Я виходила з зони комфорту і досягала поставлених цілей, я подорожувала і фотографувала, працювала і спілкувалась з людьми. Було багато щасливих днів. І, підбиваючи підсумки цього року, я сповнена оптимізму.  Ще рік тому я зрозуміла, що непогано перезавантажуюсь на природі, і вирішила частіше вибиратись в ліс. Я знайшла список природних резерватів лену (області), відмітила їх на карті та стала їздити проставляти галочки. За рік я відвідала 32 з більш ніж 300 резерватів у Стокгольмському лені. Продовжуючи тему списків, я поставила собі за мету відвідати усі національні парки (поки 4 з 30) та пам'ятки ЮНЕСКО (6 з 15) у Швеції. Окрім природи я поповнюю енергію в подорожах, тому цього року старалась їздити кудись хоча б раз на місяць. Не важливо, чи в іншу країну, чи в інший регіон Швеції, головне - мінімум на дві ночі. Восени я почала ходити до церкви. Спершу на органні концерти, а потім і на звичайні богос

 Минулий рік вийшов найскладнішим в плані фотографії, відколи я почала робити підбірки своїх кращих знімків. Знадобився деякий час, щоб звикнути до нової реальності без подорожей і знайти мотивацію брати камеру до рук. Хоча одну подорож я собі таки влаштувала, правда в межах Швеції, та й вона надзвичайно мене надихнула. Я почала звертати увагу на доступні пам'ятки й відкрила для себе багато цікавого навколо. Тепер карантин сприймається не лише як обмеження, а і як нагода дослідити найближчі локації з точки зору туриста-фотографа. Ось, наприклад, це фото я зробила в десяти хвилинах від дому: Ще я знайшла старий вітряк на скелях над озером, в оточенні лісів та полів на околиці Стокгольма. Це просто райське місце для фотопрогулянки! А тепер фотографії з подорожі до Кальмара , чарівного старого міста на півдні Швеції. Ці два кадри зроблені з різницею у пів години. Я не змогла вибрати, який з них кращий, тож до збірки потрапляють обидва: Той же замок, але іншого вечора. Скажений вітер г

Для багатьох людей 2020 рік пройшов під знаком карантину і став найгіршим за останній час. У мене ж, на тлі того пиздецю, що відбувався минулої осені/зими, цей рік вийшов доволі непоганим. Єдиним недоліком стало обмеження на подорожі закордон, більше нічого не нагадувало про пандемію, адже у Швеції не було ні локдауну, ні масочного режиму. За цей рік я налагодила базові речі для самостійного життя - роботу та житло. В січні я почала працювати прибиральницею у спортзалі в центрі Стокгольма, продовжуючи жити у великій квартирі, яку оплачував мій чоловік, хоча сам виїхав звідти ще восени. В середині літа я переїхала на віллу в тому ж районі, знімаю апартамент з окремим входом і власним маленьким подвір'ям. Досі дивуюсь як мені пощастило з новим житлом. Я знала, що жити після розставання з чоловіком стане гірше, але те, що стане краще, я й не очікувала! У квітні грянула пандемія коронавірусу, всі публічні заклади в Стокгольмі з переляку зачинились на двотижневий карантин, після чого пр

Прийшов час подивитись, що ж я нафоткала за рік 1. Здійснилась моя мрія побувати у Венеції. Це місто - кохання з першого погляду! Лабіринти старих вуличок і мальовничих каналів, стільки можливостей для фото! Я б хотіла приїжджати сюди щороку, як в Прагу. А для цього знімку я считерила і пройшла на зачинений пірс, повз табличку "вхід заборонено". Мені подобається контраст чітких та змазаних об'єктів в цьому кадрі 2. Втретє я зустрічала свій день народження в Норвегії, і втретє бачила північне сяйво. Цей вид був просто через дорогу від нашого будинку, так що по вечорам я пила чай в теплі й комфорті, а щойно на небі з'являлось сяйво, хапала штатив і вибігала до цього покинутого будиночку, залишаючи світло ліхтарів позаду. 3. Повертаємось до Венеції! На це фото мене надихнула листівка, яку я побачила в одному з сувенірних магазинчиків. На щастя, назва каналу була вказана на звороті, тож знайти його було не складно, і я прийшла на це місце щойно увімкну

Цей рік розділився на дві частини. До осені все було нормально, а в жовтні від мене пішов чоловік і це стало переламним моментом не лише року, а й всього мого життя, адже я провела з ним 15 років у щасливих відносинах, як мені здавалось. Тому його рішення стало для мене несподіваним ударом. Весна Якщо ж підбивати підсумки хорошої частини року, то почати можна з весни. В цьому році її було багато за рахунок подорожей - почалася в лютому в Іспанії, де цвіли дерева і припікало сонце, в той час як в Києві та Стокгольмі ще лежав сніг. Продовжилась весна на початку квітня в Італії, де в ранкових парках співали пташки і солодко пахли квіти. А потім тепло добралось і до Швеції. Хобі Навесні я почала розфарбовувати мініатюрки Warhammer. У чоловіка накопичилась чимала колекція солдатиків, а часу та бажання фарбувати у нього не було, і він заохотив мене цим зайнятись, з перспективою розвинути це в прибуткову справу. Я почала з уроків у місцевому хобі-магазині, потім чоловік обладнав мені дом

Мідсоммар - це свято літнього сонцестояння, але я хочу написати не про його традиції, а про кілька моментів зі свого буденного життя. Кіт з вікна Коти знаходять нас, де б ми не жили! Вони просто заходять з вулиці і поселяються у нас, і хто їм шо скаже. У найдовший день цьго року пухнастий рябий котик пробрався до нашої спальні з тераси крізь відчинене вікно, і став ходити по квартирі, наче не розуміючи де поділась його миска з їжею. Він нявкав і розгублено дивився на нас - мовляв, ви тут що, перестановку зробили? Це тривало десь тиждень, він спав на нашому дивані, я навіть купила йому корм. А потім, так само таємничо, кіт зник. Можливо, знайшов свій справжній дім. Обід за одну крону Поки всі туристи скаржаться, що Швеція дуже дорога країна, я приготувала собі традиційний мідсоммарський обід - молоду картоплю з оселедцем - за 1 крону (2.6 грн). В нашому супермаркеті була святкова акція - картопля по 1 кроні за кілограм, а мені по членській картці цієї мережі прийшла додаткова про