Перша публікація в моєму тематичному блозі починалась словами "Це так неймовірно, і водночас так природно - бути у Львові..." Тепер я можу сказати: "Це так неймовірно, і водночас так природно - жити у Львові!"
Кілька років тому це звучало як жарт: "-Шолі переїхати до Львова? -Хахаха!", пізніше ця думка набула мрійливої інтонації "От би переїхати до Львова...", а потім стала нав'язливою ідеєю "Набрид клятий Київ, коли ми вже переїдемо?"
...І ось, резюме були розіслані, родичі шоковані, речі спаковані - ми наважились! Чи було страшно? Та трохи було, адже це значило покинути рідне знайоме місто, батьків, звичний устрій життя - проміняти це все на скажену, спонтанну мрію, майже незнайоме (але таке чудове!) місто, близькість Карпат і середньовічних пам'яток... Чи варто воно було того?
Так, однозначно! :-)
Привіт:)Дуже хотілось щоб ти детальніше розповіла про переїзд до Львова. І ось дочекалась. Дякую. Фотки суперові. Особливо остяння. Чомусь нагадує момент з фільму "Майстер і Маргарита". Коли в останньому епізоді вони взявишись за руки і поринувши у свої відчуття, відвернувшись від усьго світу, попрямували у свій власний, створений ними і для них світ...
ВідповістиВидалитиДякую за відгук! Якщо захочеш дізнатись ще щось - питай, обов'язково відповім :)
ВідповістиВидалитиЦе моя сестра ловила нас в об'єктив, коли приїжджала в гості.
Цікаве порівняння, приємно :)
Заздрю тобі в цьому:) Мені іноді так стає тісно в Києві, що хочу сісти в поїзд і поїхати світзаочі..
ВідповістиВидалитиОт і їду до Львова на свято шоколаду!!!!!
Гарний блог! Дуже фото бодобаються!