Коли я слухаю нові для себе пісні, вони часто запам'ятовуються разом з тим, що відбувається в цей час навколо. Наприклад, увімкнувши влітку пісню, яку я вперше почула наприкінці зими, мені ясно згадуються пролітаючі над вікнами зграї ворон і сніг на дахах, коли я так чекала щоб він розтав. Самі по собі ці незначні події я б, може, і не згадала, якщо б десь в асоціаціях вони не залишились ілюстраціями до пісні.
Так буває і в подорожах - закину собі на плеєр нещодавно скачаний альбом, пісні якого ще не приїлись, і потім пейзажі з вікна маршрутки, запах післядощового повітря, холодна свіжість ранку і інші декорації подорожі з кришталевою ясністю виринають з пам'яті, коли знову чую цю музику.Я помітила це випадково, і траплялось це незаплановано - в ті часи я доволі часто відкривала для себе нові музичні проекти, або скачувала ті альбоми улюблених гуртів, яких у мене ще не було.
Та от біда - білі плями на карті моїх музичних вподобань зникають катастрофічними темпами :-)
А я вже увійшла у смак, вже не хочу брати в нову подорож музику, яка запам'яталась до іншої події! Що ж, доведеться цілеспрямовано шукати нову музику...
За кілька годин перелопачування списків вікіпедії та кліпів з YouTube я все ж знайшла більш-менш цікаві варіанти до нової мандрівки. Цікаво, чи надовго ці гурти залишаться в моїх плей-лістах? Чи з'являться у мене серед них нові улюблені виконавці? Чи я таки не подужаю цей експеримент і перемкну плеєр на старих-добрих Зе Сінс, Сопля і Трістанію, і чорт з ними з саундтреками до нових вражень :-)
Хоча ця пісенька, наприклад, має всі шанси залишитись в колекції вподобань:
Коментарі
Дописати коментар