"Не висловлюйте своєї точки зору і не давайте порад,
якщо вас про це не просять".
Сатанинська Біблія
Моїм девізом у відносинах з людьми є "Поводься з іншими так, як хочеш щоб поводились з тобою". Звісно, в силу мого світогляду і характеру це не завжди вдається, але я стараюсь. Нещодавно додався ще один девіз, який я собі нагадую, коли починаю за когось хвилюватись - "Кожна людина має невід'ємне право власноруч занапастити своє життя". Якщо повнолітня людина приймає якісь рішення і не питає поради - це її право і я не маю втручатись, навіть якщо ці рішення здаються мені хибними. До таких думок мене мимоволі привчає подруга, якій не подобаються деякі ситуації в житті, але вона терпить і нічого не змінює. Звісно, я її люблю і хвилююсь за неї, одразу хочеться допомогти вирішити її проблеми, але я кажу собі "це не твої справи, у тебе своє життя, у неї - своє". Я б не хотіла, щоб мені вказували що робити. Запропонувати допомогу - це одне, але нав'язувати її - це вже інше, і це я не люблю. Таким чином обидва девізи перегукуються :) Врешті, кожна людина має право на помилки, а отже і досвід. Хіба ні?..
Я даже помню кто и по отношению к кому сказал эти поистине гениальные слова! Как ни странно но это стало и моим девизом по жизни, никого не вытаскиваю из пропасти на путь истинный и хорошо себя при этом чувствую ;)
ВідповістиВидалитиХмм... У мене ця фраза асоціюється виключно з фільмом "Амелі" :)
ВідповістиВидалити"путь истинный" у кожного свій, а від очевидних помилок все ж хочеться вберегти дорогих мені людей. Від непроханих порад стримуюсь, а від переживань - поки не виходить...