Настала ясна ніч, по чорному небу розсипалися зірки, і ми приготувались до довгого очікування біля вікна. Коханий пішов наповнити термос, а я ніяк не могла всидіти на місці і стала визирати у вікно і з одного боку, і з іншого - а раптом з крісла просто не видно? Щоб отримати найширший кут огляду, я присіла під самим куточком вікна і подивилася вгору. Я казала "ясна ніч", так? Тоді звідки взялись ті дві бліді смужки?.. Якраз повернувся коханий і я показала йому те, на що дивилась. "На хмарки не схоже" - підсилив він мою надію. "Ні, не схоже? Тоді давай вийдемо на балкон і подивимось звідти!"
Сповнившись хвилюючого передчуття, ми поспішили до великого балкону їдальні. За одним зі столиків хазяї готелю розмовляли з якимось чоловіком, і Патрік сказав нам "I think there is some northern lights for you", на що я тільки спромоглась вичавити з посмішки "угу". Я вже знала - ось зараз це відбудеться, ми за кілька кроків до мрії... Відчиняємо двері, піднімаємо погляд... А над нами в'ється біла стрічка з зеленим відтінком і рожевими краями. Крізь все небо зі сходу на захід. Спершу вона ледь помітно коливається, а потім як утне вихиляс! Як замерехтить стовпчиками блідого світла! Стрічка танцює, звивається, завмирає, роздвоюється, зникає, і з'являється знову... Патрік вийшов до нас, подивився на це світлове шоу і зізнався, що це одне з найгарніших сяйв, які він звідси бачив.
Невдовзі світло згасло і залишилося нечітким слідом на небосхилі. Сповнені вражень, ми повернулися до кімнати. Дійство завершилось. Коли ми засинали, за вікном все ще розпливалась сіро-зелена смужка, як підтвердження того, що цієї ночі здійснилась наша мрія...
Сповнившись хвилюючого передчуття, ми поспішили до великого балкону їдальні. За одним зі столиків хазяї готелю розмовляли з якимось чоловіком, і Патрік сказав нам "I think there is some northern lights for you", на що я тільки спромоглась вичавити з посмішки "угу". Я вже знала - ось зараз це відбудеться, ми за кілька кроків до мрії... Відчиняємо двері, піднімаємо погляд... А над нами в'ється біла стрічка з зеленим відтінком і рожевими краями. Крізь все небо зі сходу на захід. Спершу вона ледь помітно коливається, а потім як утне вихиляс! Як замерехтить стовпчиками блідого світла! Стрічка танцює, звивається, завмирає, роздвоюється, зникає, і з'являється знову... Патрік вийшов до нас, подивився на це світлове шоу і зізнався, що це одне з найгарніших сяйв, які він звідси бачив.Невдовзі світло згасло і залишилося нечітким слідом на небосхилі. Сповнені вражень, ми повернулися до кімнати. Дійство завершилось. Коли ми засинали, за вікном все ще розпливалась сіро-зелена смужка, як підтвердження того, що цієї ночі здійснилась наша мрія...

Млін, аж захотілось і собі завести якусь красиву заповітну мрію.... :)
ВідповістиВидалити