Бувай, Чехіє!

Пройшло шість років з тих пір як я попрощалася з Києвом - містом, у якому я народилась та виросла. А два роки тому я зовсім залишила Україну.
Тепер настав час їхати і з Чехії. Я провела тут майже два роки, вивчила мову, обросла зоною комфорту, відвідала багато замків і встигла полюбити цю чудову країну. Хочеться вірити, що я ще буду сюди повертатись, хоча б як турист.
А зараз на мене чекає повернення до країни з синьо-жовтим прапором, де я не була з минулого року... І саме її столиця! Оце так поворот.
Я вірю, що ця зміна буде на краще, і скоріш за все ми затримаємось там надовго. Треба тільки пережити стрес переїзду - бюрократію, перевезення речей (а ми в Брні встигли і деякими меблями обзавестись), і пошук нового житла.
Як і кожна велика зміна в житті, це має плюси і мінуси. Я точно знаю, що мені буде бракувати близькості середньовічних замків, затишку маленьких історичних містечок, звичного вже формату подорожей центрально-східною Європою, і можливо навіть чеської мови. А з іншого боку, з'явиться те, чого не було в Брні - краще авіа-сполучення, набережні в центрі, близькість моря, великий вибір лакричних цукерок і теоретична можливість побачити північне сяйво, що теж непогано ;)
Як ви вже здогадались, я переїжджаю до Швеції!