Підсумки року 2020

Для багатьох людей 2020 рік пройшов під знаком карантину і став найгіршим за останній час. У мене ж, на тлі того пиздецю, що відбувався минулої осені/зими, цей рік вийшов доволі непоганим. Єдиним недоліком стало обмеження на подорожі закордон, більше нічого не нагадувало про пандемію, адже у Швеції не було ні локдауну, ні масочного режиму.

За цей рік я налагодила базові речі для самостійного життя - роботу та житло.

В січні я почала працювати прибиральницею у спортзалі в центрі Стокгольма, продовжуючи жити у великій квартирі, яку оплачував мій чоловік, хоча сам виїхав звідти ще восени. В середині літа я переїхала на віллу в тому ж районі, знімаю апартамент з окремим входом і власним маленьким подвір'ям. Досі дивуюсь як мені пощастило з новим житлом. Я знала, що жити після розставання з чоловіком стане гірше, але те, що стане краще, я й не очікувала!

У квітні грянула пандемія коронавірусу, всі публічні заклади в Стокгольмі з переляку зачинились на двотижневий карантин, після чого продовжили працювати - спершу з острахом, а потім повернувшись до попередніх обертів, ну або майже. Не відновились лише готелі, деякі ресторани й масові заходи типу концертів. Моя робота також змінилась, і з квітня я працюю не після занять, а під час них, і дезінфікую спортзальне обладнання після кожної групи. За пів року час робочої зміни виріс майже вдвічі, як і рівень зарплати, що не може не тішити. Також виросли й мої біцепси, бо доводилось по кілька разів на день розкладати гантелі по місцях.

Навесні я записалась до автошколи, бо в Чехії водійські права я так і не отримала, тричі заваливши іспит. Тут навчання складне і дороге, але я поставила собі мету і вперто до неї йду.

З поганих новин - у батьків навесні згорів будинок. Ми з сестрою порадились і купили їм новий - в іншому селі, зате близько до природи. Довелось залізти в борги, але це було єдиним правильним рішенням в цій ситуації. Тож влітку батьки вже переїхали до нового дому, я сподіваюсь, що їм там подобається, головне що вони в безпеці, живі та здорові. Чекаю коли нарешті зможу їх відвідати!

Вперше за 9 років я провела цілий рік в межах однієї країни, тільки минулого разу це була Україна, а тепер - Швеція. Клятий коронавірус зруйнував мої плани щодо поїздок до Чехії й України, та взамін дав нагоду відвідати чарівне шведське місто Кальмар, куди я давно хотіла, але постійно відкладала, бо поїхати закордон було простіше. Шкода, що довелось порушити свою традицію щороку відвідувати Чехію, і що не вдалось побачитись з сестрою та батьками. Також я дуже скучила за замками.

Це прозвучить дивно, та, озираючись на 2020 рік, мені здається, що зірки мені сприяли. Всі негаразди наче складались таким чином, щоб заподіяти якнайменше шкоди, і обов'язково ставалось щось хороше для компенсації. Я сприймаю це як знак, що я на вірному шляху і рухаюсь у вірному напрямку.

Я почала відбудовувати себе з фундаменту, далі буде складніше, але й цікавіше. Головне, щоб вистачило сил пройти весь цей шлях до кінця.

Міні-оскар
подія року - переїзд в окреме житло
відкриття року - завжди спати в бірушах
подорож року - Кальмар
замок року - Кальмар
покупка року - електросамокат
враження року - ранковий чай на занедбаному човні
музика року - Hinayana

страва року - протеїнове смузі
перший раз року - лише одна країна
досягнення року - фінансова незалежність