Перейти до основного вмісту

Підсумки року 2022

Президенти, що раніше казали у своїх новорічних зверненнях "це був складний рік", просто не знали, яким виявиться 2022. Він пройшов у страшній тіні війни, хоч я й не живу в Україні. Усі плани та амбіції раптом втратили актуальність. Що є важливим? Яким буде майбутнє? Все загубилося в імлі. Та попри це, були й хороші моменти. Поки життя триває, відчуття щастя вперто знаходить дорогу до мене навіть крізь пітьму.

Навесні я втілила свою мрію побачити журавлів, та так, щоб мало не здалося! Є одне озеро у Швеції, де ці птахи роблять зупинку по дорозі на північ, і там їх були тисячі. Цілі зграї з курликанням пролітали наді мною, ходили по берегу озера і навколишніх полях. Я дивилась у бінокль, як вони танцюють, і ледь не сміялася від радості. Незабутні враження!


Ця подорож була повністю присвячена природі, без архітектурних пам'яток, що для мене рідкість. Вона вплинула на моє ставлення до мандрівок, розширила світогляд, а також зробила мене більш морозостійкою. Тоді на початку квітня прийшло сильне похолодання, температура вночі опускалася до -12 С. Щоб проводити по декілька годин надворі, доводилось дуже тепло вдягатись, та виявилось, що це ніяк не заважає пити чай на поваленому дереві, коли все навколо виблискує діамантами ранкової паморозі.


Цієї весни я почала багато спілкуватися онлайн з новим знайомим, фотографом з України. Це найкраще, що сталося зі мною у 2022 році, і дуже особливе, бо не часто у мене з'являються нові друзі. 
Він також радив мені цікаві книжки, чим відновив інтерес до читання.

З початку року я стала записувати свої довгі пішохідні прогулянки на Strava, і тепер приємно поглянути на статистику - за рік пройдено 914 км! А влітку я дізналась про Squadrats і підсіла на цей квест. Це додаткова мотивація виходити на прогулянки та відвідувати нові місця.



Ще я відкрила для себе генератор зображень на штучному інтелекті, зокрема сайт Night Cafe. Спершу я збиралась використовувати його як інструмент для натхнення під час творчої кризи, але в процесі так зацікавилась, що створення картинок стало самостійним хобі.

На мене періодично стала накатувати депресія, десь раз на 2-3 місяці втрачається інтерес до усього і я провалююсь в безодню розпачу. Та проходить тиждень чи два і це минає. Тому я більше не лякаюсь, а знаю, що просто треба зачекати.


Подорожі
Взимку, до початку війни я встигла відвідати рідних в Україні та владнати справи з документами. По дорозі заскочила до Латвії - нова країна для мене.
Двічі зганяла в Польщу - навесні в Гданськ, а восени в Ольштин та Краків.
Ще було 8 подорожей по Швеції, зокрема я відвідала 4 національні парки й одну пам'ятку ЮНЕСКО.


Хотіла ще написати про фотоконкурс, шведське громадянство, подорож на острів, але тоді я ще рік буду мучити цей допис) опублікую як є, може потім щось додам. Усім, хто дочитав, бажаю триматись за щасливі миті, хоч куди б не котився цей божевільний світ!


Прочитані книжки:
Nineteen Eighty-Four (George Orwell)
Lord of the Flies (William Golding)
The Name of the Wind (Patrick Rothfuss)
The Wise Man's Fear (Patrick Rothfuss)
Затворник и Шестипалый (Виктор Пелевин)
Flowers for Algernon (Daniel Keyes)
The Colour of Magic (Terry Pratchett)
The Light Fantastic (Terry Pratchett)
Equal Rites (Terry Pratchett)

Фільми:
The Last Duel
Brokeback Mountain
American Beauty
Elvis

Серіали:
The Boys
Severance
Fargo
The Handmaid's Tale


Міні-оскар
подія року - війна; новий друг
відкриття року - генератор зображень, сквадрати
подорож року - Huvudskär
замок року - Olsztyn
новинка року - шведський паспорт
враження року - північне сяйво біля дому
музика року - Shadecrown
перший раз року - пити чай на природі в мороз
досягнення року - перемога у шведському ВЛП
фільм року - серіал Severance
ютюб-канал року - Объектив


Я року


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Знайти 10 відмінностей

Ось уже кілька тижнів як я живу в Чехії. Замало для серйозних висновків, але достатньо, щоб помітити деякі відмінності від мого звичного життя в Україні. Житло Перше, на що я звернула увагу, провівши день у новій квартирі, це звуки. Чутно людей, сусідів зверху, знизу і з боків... Як навколо живуть люди... Хтось розмовляє, хтось прибирає, хтось ходить, щось падає на підлогу... Відчуваю себе частиною цього вулика. Мені це не подобається. Я не хочу помічати існування людей навколо. Цікаво, чи перестану я з часом звертати на це увагу?..

На порозі

Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино" (с) ВВ Хто б міг подумати... ще на початку цього року я сиділа у Львові, пересувала планету в Google Earth, роздивлялась фото пам'яток Європи і поривалась відправитись в дорогу. Але віза, але відстань, але планування заздалегідь... І ось я в Брні, залізна завіса позаду, а навколо - терра інкогніта старовинних замків, історичних містечок - ще незнайомих мені чудових місць! І я можу, щойно захочу, сісти в автобус і поїхати туди. Хоч завтра! Я так і зроблю... ...але сьогодні я хочу сповна відчути цю тимчасову мить, яка завтра зникне назавжди. Затамувати подих. Востаннє усвідомити себе по цей бік дверей, перш ніж переступити за поріг... No ahoj Česko :)