Одного весняного дня я задумалась: чи надихнула когось поезія вогонів на таке абсурдне і смішне віршування? Мають же бути такі приколісти серед прихильників творчості Дугласа Адамса! Пошукала в інтернеті - немає (на укр. та рос. мовах). Дивно... Доведеться самій вигадувати!
Ця ідея не давала мені спокою до вечора, а наступного ранку ми з чоловком вже невпинно сміялись, римуючи на ходу вигадані та перекручені слова:
Корчеясь и шморгавля,
Я брюхопутствую порой.
Бохрезленно лукавля
Хорячпонуться бы с тобой!
Корбачнись бухром напоследок!
Не то тебя облосключу,
Чтоб дражки завихрелись,
Курдуплись досхочу!
За что мне хляпать на ветру,
Коль я приду к тебе к утру,
И будешь знать, посмердный хлыщ,
И о последствиях не хнычь!
Коль смерклась вся блювотная фляндрилья,
О рохканье не смей мне хрюпотать!
Возжажду глюповений мерзных гнилей,
Чтоб не обрязгла впредь твоя кровать!
Я буду глупым гризлем громко грякать
О том, что мне сопляется с трудом,
И гримлик гнойный мне пропюкать не забудет,
Как слизь я должен облязать хрубком
Ця ідея не давала мені спокою до вечора, а наступного ранку ми з чоловком вже невпинно сміялись, римуючи на ходу вигадані та перекручені слова:
Корчеясь и шморгавля,
Я брюхопутствую порой.
Бохрезленно лукавля
Хорячпонуться бы с тобой!
Корбачнись бухром напоследок!
Не то тебя облосключу,
Чтоб дражки завихрелись,
Курдуплись досхочу!
За что мне хляпать на ветру,
Коль я приду к тебе к утру,
И будешь знать, посмердный хлыщ,
И о последствиях не хнычь!
Коль смерклась вся блювотная фляндрилья,
О рохканье не смей мне хрюпотать!
Возжажду глюповений мерзных гнилей,
Чтоб не обрязгла впредь твоя кровать!
Я буду глупым гризлем громко грякать
О том, что мне сопляется с трудом,
И гримлик гнойный мне пропюкать не забудет,
Как слизь я должен облязать хрубком
Фрагмент з фільму "Путівник по Галактиці для автостопщиків":
Якщо ви підхопите хвилю і теж щось таке навіршуєте, пишіть в коментарях! ;-)
Підтримую естафету наступним віршиком позиченим в Задзеркаллі:)
ВідповістиВидалитиВаркалось. Хливкие шорьки
Пырялись по наве,
И хрюкотали зелюки,
Как мюмзики в мове.
О бойся Бармаглота, сын!
Он так свирлеп и дик,
А в глуше рымит исполин -
Злопастный Брандашмыг!
Ідея була в тому, щоб вигадувати такі гонівні віршики, а не позичати...
ВідповістиВидалитиСупер стишок, вспомнилось как мы читали "Остров Сокровищь" с тобой и Славком, и еще как сидели у Вас на кухне и гнали на тему "Веселого монаха", загляни под крышечку, найди мощи и собери монаха!!! Меня поэзия воганов тоже вдохновила на стихи найду, напишу обязательно.
ВідповістиВидалити