Перейти до основного вмісту

Діалоги дороги

Через тиждень після першого візиту в Підтемне я повернулась туди, щоб оглянути руїни вежі на пагорбі (які помітила ще тоді, але пошкодувала часу на дослідження). На початку села одразу піднялась на той пагорб, роздивилась і обфоткала вежу з усіх боків. Потім вирішила запитати про неї жінок, що працювали на городі неподалік. Але одна з них звернулась до мене першою:

- А що ви фотографували, якщо не секрет?
- Мене зацікавили ось ці руїни. Ви не знаєте, що це було?
- Це була капличка, ще за Польщі. Її хотіли відновити, може ще відновлять...
- Я читала, що в селі був замок...
Друга жінка з городу гукає:
- Був, був! Он на тій горі! - махає рукою на пагорби через дорогу. - Але від нього вже нічого не залишилось.
Перша жінка посміхається:
- А ми думали, що це хлопець!

Повернулась до траси, часу у мене було ще багато, і вирішила поїхати в Заклад, що біля Миколаєва. Стала автостопити, не чекаючи на маршрутку.
- До Заклада довезете?
- Сідай, довеземо.
Залізаю до машини, знімаю шапку...
- О, то це дівчина, та ще й красавіца! - дивується водій.
- Це що, не хлопець, а дівчина?! - здивовано перепитує жінка.

Зате у закладських психів не виникло сумніву щодо моєї статі:
- Мала, іди сюди, поговоримо! - гукали вони крізь решітки на вікнах.

- Перепрошую, а що ви фотографуєте? - питає санітар психіатричної лікарні.
- Ну, це ж колишній палац? - розгубилась я.
- Ви приїздіть, коли буде квітнути тюльпанове дерево!
- А коли це?
- Ну... Коли все вже буде зелене. Там, за водокачкою, воно розквітне жовтими квітами.

Додому звідти їхала теж автостопом, бо з маршрутками на тій ділянці траси тяжко.
- Звідки їдеш?
- З Закладу, дивилась місцеву психлікарню. А до цього була в Раковці і Підтемному - там є закинуті костели.
- А, до джерела в Раковці їздила?
- Ні, закинуті костели подивитись.
- То тебе до Раковця підкинути?
- Ні, я там була вранці, а зараз їду до Львова.
- Добре, довезу тебе до Стрийської.
...
- Ну що, їдемо в Раковець? Поїхали!
- Добре, тільки мене висадіть, будь-ласка, на зупинці.
- Та не бійся!
- Я не боюсь, просто мені треба не в Раковець, а у Львів!
Вийшла на зупинці, одразу пересіла в маршрутку.

Отако, виявляється, я ще вмію сама подорожувати, автостопити і розмовляти з незнайомцями! І не дуже боятись при цьому ;)

Коментарі

  1. смілива ти! :)
    а скільки вже встигла наїздити автостопом? часто зупиняються водії підібрати пасажира?

    ВідповістиВидалити
  2. В той день мене тричі підвезли, а взагалі з літа з подругою часто автостопимо. Зазвичай не доводиться довго стояти на дорозі, підбирають швидко і часто :)
    Може напишу окремий допис про автостоп, бо історій вже трохи накопичилось ;)

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Хронологія кохання Vol.2

Ми ведемо відлік своїх відносин з дня знайомства, бо у нас не було інших визначних подій, які можна було б вважати "початком". На момент одруження ми вже були міцно разом :) Перша частина хронології закінчилась на 2010 році, і з тих пір в нашому житті не багато чого змінилось... крім двох країн ;) 2011 - Львів, я ще молода і гарна ;) 2012 - літо в Карпатах 2013 - знову Карпати, це був наш останній похід з наметом на даний час, і я все частіше думаю, що пора відновлювати цю справу... 2014 - Брно, поля біля нашого чеського дому 2015 - Зноймо, подорожуємо разом з Ірою і Дімою 2016 - та ж сама компанія, але вже у Талліні 2017 - селфі з Каркассону! 13 років разом і, сподіваюсь, попереду ще багато спільних фоток :)

Підсумки року 2018

Цього року хороше перемежовувалось з не дуже хорошим, але не сталось нічого визначного. Хіба що здійснилась ще одна моя мрія - у мене з'явився дрон, який я тепер беру в усі подорожі. З ним я отримувала зауваження від поліції та схвалення від перехожих, а головне - багато унікальних кадрів та відчуття, наче дивлюсь очима птаха на пам'ятки, міста та краєвиди. Подорожі Перше півріччя мої документи оновлювались, тому я не виїжджала за межі Швеції, зате осінь вийшла аж занадто мандрівною - Німеччина, Франція, Швейцарія (нова країна на моїй мапі), шматочок Бельгії і знову Німеччина, плюс в грудні ще Україна і Чехія. Ну й нарешті ми поїздили по самій Швеції, в тому числі в одноденні авто-подорожі. Також восени я відвідала два міста моєї мрії - німецький Ротенбург та швейцарський Сьон. Вони не виходили з моєї голови відтоді, як я вперше побачила фотки звідти в інтернеті. Мої очікування виправдались, і в дечому навіть перевершились - це справді неймовірно гарні, приємні та цікав...

Мій посткросінг

Кожному посткросеру я стараюсь вибрати таку листівку, яка його порадує. І марки клею тематичні, і можу покласти до конверта використані марки або квитки, якщо людина їх колекціонує. І з нетерпінням чекаю відгуку, щоб дізнатись, що я не даремно старалась. Це як очікування побачити радість на обличчі людини, якій даруєш ретельно вибраний подарунок. Це та винагорода, заради якої варто старатись! Кілька найприємніших відгуків: Дорогая Катя! Today I received your beautiful Bandura card and stamps! It such a wonderful card and I like it so much! (Last Thursday I just went to a Ukraine Bandura concert in Taipei. It was really a fantastic night!) Really, really thanks a lot :) (Тайвань)